Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Писанки та крашанки – не одне й те саме? А що за «галунки»? Перевірте, що ви знаєте про традиції Великодня в Україні (ТЕСТ)

Опубліковано

Можете з легкістю відрізнити писанку від крашанки і точно знаєте, коли прийнято готувати паску? Але ж на цьому українські традиції не закінчуються! Неочікувані речі у великодньому кошику, альтернативна святкова випічка та звичаї, які на перший погляд можуть здаватися дивними. У новому тесті ШоТам розповідає про традиції Великодня в Україні.

У який день українці, як правило, випікали паску?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Здебільшого паску випікали у Чистий четвер, рідше – в суботу перед Великоднем. І ще рідше – у Страсну п’ятницю.

Якою рослиною українці загнічували паску, аби вона була жовтою та гарною?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, аби паска вийшла жовтою та гарною, її загнічували вербою – кидали освячену гілочку в піч. А часом навіть клали на саме тісто, адже вірили, що це допоможе тісту «вирости». У деяких регіонах вербові гілочки запікали в самій хлібині.

До речі, про паску. Очевидно, що назва великоднього хлібу походить від християнського свята – Пасхи. А як ще українці називали святкову випічку?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Поряд із «паскою» серед українці побутувала ще одна назва великодньої випічки – «баба». У деяких регіонах паски й досі називають «бабою», «бабчиною» чи «бабкою». Утім інколи ці слова позначають зовсім різну випічку. Скажімо, лемки називають «бабою» святкове печиво з найкращого білого борошна, а бойки – лише першу, найбільшу та найгарнішу паску, яку несли до церкви, аби освятити.

Добре, а чим у минулому прикрашали паски у різних регіонах України?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, паски прикрашали і віночками, і хрестами, і пташками з тіста. А ось звична нам глазурь стала популярною лише у ХІХ столітті. Ця практика почалася у містах, а до ХХ століття поширилася й у селах. Так паски почали поливати глазур’ю та декорувати за допомогою фарбованого пшона.

А знаєте, що таке «мазурки»?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Мазурки – це різновид великоднього печива, яке можна зустріти на Волині та Поліссі. А ще – у Польщі, де мазурки є обов’язковою частиною великоднього стола. Крім печива та пасок, українці також випікали святкові калачі, а на території Покуття випікали великодні струцлі (плетенки).

Один із головних символів Великодня – яйце. А чи знаєте ви, у чому різниця між крашанкою та писанкою?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, крашанки – це яйця, пофарбовані в однотонний колір. А ось писанки вкривають візерунками. Традиція розписувати писанки найбільше збереглася на Покутті, Буковині та Гуцульщині. А ось крашанки можна відшукати практично в будь-якій частині України.

Що таке «сливки» та «галунки»?

Правильно! Неправильно!

І сливки, і галунки – це назви крашанок, які українці готували до Великодня. «Сливками» крашанки називали на Надсянні, а «галунками» – на Бойківщині.

Гаразд, а скільки крашанок було прийнято фарбувати на Великдень?

Правильно! Неправильно!

Традиційно українці фарбували 13 яєць, які уособлювали 12 апостолів та Ісуса Христа.

Сьогодні, аби зробити крашанки, достатньо купити барвник та помістити туди яйце. А яким природним барвником найчастіше користувалися наші предки?

Правильно! Неправильно!

Цибулиння було не лише найпопулярнішим, а й одним із найдоступніших «барвників». Крім того, наші предки використовували звіробій, гілки чи кору вишні та яблуні.

Який «нетиповий» для сучасного кошика предмет освячували українці на Великдень?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Уявіть, доволі часто до великоднього кошику клали ніж. Що робили з освяченим ножем? Варіантів чимало. Насамперед – різали освячену паску, адже вважалося, що звичайним ножем робити цього не можна. Крім того, таким ножем знахарки «вимовляли» хвороби. Також його клали в колиску, аби вберегти немовлят від нечистої сили, і навіть «розбивали» ним грозові хмари.

Добре, а що з цього НЕ клали у великодній кошик?

Правильно! Неправильно!

Когось це може здивувати, але у великодніх кошиках українців можна було зустріти не лише паску, а й сіль, мак, часник і навіть крейду. Навіщо крейда? Десь її радили їсти тим, хто страждав від печії, а десь – виводили нею хрести на дверях.

Якої з цих заборон НЕ існувало в українській традиції?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Заборон на крашанки для незаміжніх дівчат не існувало, однак усе інше й справді відповідає українським традиціям.

На Поділлі та у центральних областях можна зустріти особливу писанку – «сорококлин». Коли їх писали?

Правильно! Неправильно!

Сорок святих часто припадає на Великий піст і відзначається 22 березня. У цей день на Херсонщині, у центрі України та на Поділлі наші предки створювали особливі писанки – «сорококлинки».

Що з цього наші пращури НЕ робили після Великодня?

Правильно! Неправильно!

Так, водіння кози – це обряд Маланки. А ось на Великдень і в перші дні після свята наші пращури мали геть інші забави

І наостанок. Що українці робили зі шкаралупою від крашанок?

Правильно! Неправильно!

Так-так, усі перелічені варіанти – правильні. Шкарлупу від крашанок згодовували курям, закопували і навіть палили. На Гуцульщині та Бойківщині був звичай кидати шкарлупу в проточну воду, а на Опіллі шкаралупу «сіяли» на городі, адже вірили, що це позитивно вплине на майбутній врожай.

Писанки й крашанки – не одне й те саме? А що ще за «галунки»? Перевірте, що ви знаєте про традиції Великодня в Україні (ТЕСТ)
Йой, здається, ви щойно відкрили для себе чимало нового. Дійсно, українці мають чимало традицій на Великдень, і всі вони відрізняються за регіонами. А тому не дивуйтесь, що якісь обряди чи звички здаються на перший погляд дивними чи неочікуваними. Усе це – частина нашої культури. Гарних свят!
Непоганий результат! Ви дали чимало правильних відповідей, утім деякі запитання все ж виявилися занадто складними. Але й не дивно, адже знати про всі традиції просто неможливо. Сподіваємося, цей тест допоміг вам дізнатися трохи більше про український Великдень, тож не забудьте поділитися ним із друзями. Гарний свят!
Здається, ви нещодавно розписували писанки і робили це не вперше. Чудовий результат! Вас не здивувати неочікуваними речами у великодньому кошику чи давніми українськими традиціями. Поділіться цим тестом із друзями, можливо, хтось зможе дати стільки ж правильних відповідей. Гарних свят!

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

Дядя Гриша вже 5 місяців збирає донати Україною

Опубліковано

Волонтер дядя Гриша з Херсона вже 5 місяців їздить містами України та збирає донати на ЗСУ! Його всюди впізнають і підходять сфотографуватися. І звісно, підтримують гривнею.

Історія дяді Гріши

Григорію Янченку, відомому як дядя Гриша, 76 років. Ще під час служби в радянській армії він отримав поранення, що призвело до ампутації ніг. У мирний час продавав газети на ринку. Коли ж у 2014 росія напала на Україну, почав волонтерити.

Повномасштабне вторгнення

А у 2022 в уже окупованому Херсоні збирав донати на ЗСУ прямо на вулицях міста. Та й чималі донати! Евакуювавшись, він вивіз із собою для Збройних сил 600 000 гривень. Поки ці гроші робили свою справу, Григорій продовжив волонтерити — тепер мандруючи Україною.

Читати також: Cuibono створили шахи, які рефлексують досвід переміщених через війну українців

“Я вирішив для себе, що буду мандрувати україною та зупинятися в кожному міст на тиждень. Це буде ефективніше”, – каже він.

Він встиг побувати в Запоріжжі, Миколаєві, Чернівцях, Луцьку, Рівному та ще низці українських міст. З 2014 року зібрав уже 8 мільйонів гривень! 3 них 3,5 – під час повномасштабної війни. За зібрані кошти купує дрони, старлінки, генератори та медикаменти.

Хто зна, можливо, невдовзі ви побачите дядю Гришу й у своєму місті?

Нагадаємо, що в Україні створять мережу ветеранських просторів для реабілітації та консультації військових.

Читати далі

Суспільство

Як переселенка з Енергодара відкрила власну сувенірну справу в Запоріжжі

Опубліковано

Перед російським вторгненням Яна проживала в місті Енергодар, займалася ручною виготовленням сувенірів і виробів із дерева. Після окупації міста разом із чоловіком переїхала до Запоріжжя.

Про це розповідає Мінреінтеграції.

Історія відновлення

Пані Яна швидко освоїлася на новому місці: волонтерство, соціальні проєкти, а також навчання у школі підприємництва. Написала бізнес-план, взяла участь у конкурсі та отримала мікрогрант – 1,5 тисячі євро.

Читати також: В Україні створять мережу ветеранських просторів для реабілітації та консультації військових

За отримані кошти придбала лазерний станок для роботи з деревом. За словами майстрині, цей інструмент дозволяє виконувати замовлення більш швидко та ефективно.

Наразі Яна вже повноцінно відновила роботу виробництва та продовжує займатися улюбленою справою.

“Важливо ніколи не сумніватися в собі та своїх силах, бо при будь-якій поразці треба завжди йти далі”, – каже жінка.

Нагадаємо, що в Бучі відкриють оновлену школу бойових мистецтв.

Фото: Мінреінтеграції

Читати далі

Суспільство

24-річна дівчина відкрила пекарню та годує цілу 9-поверхівку у Харкові

Опубліковано

24-річна дівчина готує їжу на цілу 9-поверхівку, де немає газу. Щодня Марія попутками їде 50 км, аби пекти хліб у Харкові.

“Люди йдуть на звук генератора, і ми їх годуємо”, – розповідає дівчина.

Початок своєї справи

Харківʼянка Марія Корнієнко навчилася пекти хліб у 16 років. А з 18 пішла працювати пекаркою в супермаркет. Швидко виросла від пекарки до завідувачки виробництвом. Мріяла відкрити власну пекарню, але бракувало коштів. Зранку 24 лютого 2022 року Марія вперше не стала до тіста. З мамою та сестрою поїхали подалі від вибухів – у Валки. Там знайшла роботу піцейолою, але серце тужило за Харковом. Тож вирішила, що мусить втілити мрію про пекарню.

В мережі побачила новину про програму для підприємців «Курс на Незалежність». Марія захопила своєю ідеєю рідних і подругу, разом написали грант.

“Нервували, дуже нервували, але дуже хотіли цю пекарню”, – згадує Марія.

Створення бізнесу

Проєкт переміг, і Марія отримала обладнання для випікання та генератор. Пекарню Bulkinsky відкрили в Харкові в січні 2024 з командою мрії. Мама Марії готує обіди, сестра пече здобу, подруга займається маркетингом.

Читати також: Чехія надасть Україні €750 тисяч на розвиток лісової галузі

Допомога жителям міста

У березні 2024 року обстріли Харкова посилилися. Місто часто залишалося без електрики. Тому генератор, отриманий за грантом, став порятунком для цілого мікрорайону.

“У цій 9-поверховій будівлі немає газу – вона повністю електро. Тому коли в цьому районі немає світла, в них зовсім немає нічого, і вони не можуть приготувати собі їжу”, – розповідає Марія.

Пекарня почала готувати обіди, аби люди мали де купити свіжу й гарячу їжу. У холодну пору мешканці приходили сюди з термосами по гарячу воду. Аби готувати для харківʼян, Марія встає о 5 ранку та долає 50 км. 3 Валок до Харкова добирається попутками чи автобусами.

Марія не хоче залишати громаду, яка теж стала їй рідною. Щомісяця вона пече булочки спеціально для 350 пацієнтів місцевої лікарні. Попри тяжкий графік і життя на два міста, дівчина щаслива.

“Кожного дня прокидаємося на роботу з радістю, бо це наш бізнес, це наша справа. І кожного дня робити хліб – це для нас радість”, – наголошує вона.

Нагадаємо, що «Укрпошта» розповіла, що робить із неврученими посилками.

Читати далі